Цей день нагадує нам про те, що суспільство завжди зобов’язане піклуватися про тих, хто волею долі опинився у важкій життєвій ситуації, хто потребує підтримки, сприяння, допомоги.

Відзначення цієї дати мобілізує підтримку громадськості для розв’язання найважливіших питань, що стосуються соціальної інтеграції людей з інвалідністю, сприяє підвищенню обізнаності про проблеми інвалідності й привертає увагу до переваг інклюзивного суспільства, доступного для всіх.

Справедливо вважається, що рівень розвитку держави визначається за її ставленням до незахищених верств населення. Захищаючи права і гідність людей з інвалідністю ми захищаємо і своє людське обличчя. Інвалідність – це не вирок. Люди з інвалідністю є повноправними членами суспільства, які потребують створення відповідних умов та трішечки більше уваги та піклування.

Практика показує, що люди з інвалідністю можуть бути й стають повноцінними та високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями у різних сферах, соціально активними, життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі й абсолютно здорових членів нашого суспільства.

Люди з інвалідністю – дивовижний приклад безмежної сили духу, стійкості, цілеспрямованості, працелюбства. Вони люблять і цінують життя та часто досягають високих результатів у багатьох його сферах.

Щира подяка кожному, хто не залишається байдужим до особливих дітей і дорослих, хто щодня розділяє з ними життєві труднощі. Адже коли мова йде про людей з інвалідністю, не буває забагато людяності, доброти й сердечного тепла