Завдання зберігання насіння – зберегти якість насіння певний час від збирання до використання. Насіння, що закладається на зберігання, повинно мати високу життєздатність. Насіння зі зниженою енергією проростання та схожістю, травмоване, проросле, неякісно відсортоване, пошкоджене патогенною мікрофлорою погано зберігається.
Висока вартість насіння, в період початку посівної, змушує багатьох фермерів України купувати його ще восени, коли ціна за посівну одиницю може бути дешевше на 30-50%. В цьому разі, виникає питання: як зберігати насіння олійних культур до посіву? Для цього необхідно розібратися в тому, які умови зберігання слід забезпечити для повної цілісності посівного матеріалу.
Сухе і зріле насіння під час зберігання за низьких температур перебуває у стані спокою, а за підвищення вологості і температури у ньому розпочинаються процеси інтенсивної життєдіяльності. У зв’язку з цим, зберігання зерна олійних культур є складнішим порівняно із зберіганням зерна злакових. Жири, що міститься у зерні олійних, не в змозі зв’язувати й утримувати вологу так само, як це відбувається з білками та крохмалем. Крім того, на збереження насіння олійних культур значно впливає ступінь його очищення, зокрема, надмірна кількість у зерновій масі пошкоджених і лущених зерен. Бите й лущене насіння швидко пліснявіє, псується їхній зародок, а жир швидко гіркне, оскільки в такі зернини через пошкоджену плодову оболонку потрапляє велика кількість повітря. Особливо швидко псується травмоване насіння високоолійних сортів соняшнику.
До найпоширеніших олійних культур відносяться: соняшник, ріпак та соя. Про їх зберігання ми і поговоримо.
Соя.Особливістю зберігання сої є те, що високий вміст жиру у зерні сої та його схильність до механічного пошкодження створюють дуже великі труднощі під час збирання та зберігання. Велика кількість білка в сої створює сприятливі умови для розвитку пліснявих грибів. Особливо це стосується пошкодженого зерна, адже ціле насіння чудово захищене міцними оболонками. Домішка подрібнених і розщеплених насінин значною мірою впливає на стан зберігання сої. Отже, із вирощеного врожаю сої, яке надходить на зберігання, бажано видалити бите та пошкоджене зерно. Переміщувати насіння сої потрібно обережно, аби не пошкодити його оболонки.
Позаяк зерно сої характеризується великою гігроскопічністю, тобто здатністю дуже швидко й у значній кількості поглинати вологу з навколишнього середовища, зберігати його можна лише за вологості, яка не перевищує 10 – 12%, за такої вологості зберігати зерно сої можна до 1 року. Але якщо тривалість зберігання слід збільшити, то її вологість має перебувати у межах 11%. У разі тривалого зберігання за відносної вологості навколишнього повітря 60% та температурі 21°С рівень рівноважної вологості має бути 10,8%.
Оптимальний рівень вологості насипу сої під час зберігання в осінньо-зимовий період перебуває у межах 14%. У разі, коли температура зберігання сої знижується до 4°С, допустимий строк зберігання збільшується до 90 днів, а за підвищення до 15°С він становить не більше одного місяця.
Ріпак.Для того, аби якісно зберігати насіння ріпаку, необхідно, перш за все, подбати про технічне обладнання сховищ та дотримуватися відповідних умов і режимів зберігання. Зерно ріпаку вважають сухим, якщо його вологість не перевищує 8%. Але з метою забезпечення більш надійного зберігання насіння ріпаку, на практиці його вологість намагаються знизити до 7%. Слід звернути увагу на те, щоб зерно не мало пошкоджень та ознак механічного травмування.
Під час зберігання, навіть ідеально сухого зерна важливо, аби його температура була нижчою за 5°С. За таких умов зерно ріпаку може зберігатися без псування два-три роки. Для цього потрібно постійно контролювати вологість навколишнього повітря у зерносховищі, а також умови зберігання насіння, передусім його температуру та вологість. Річ у тім, що внаслідок дихання зерна у верхніх його шарах конденсується волога, підвищується температура, і таким чином з’являються місця самозігрівання. Якщо має місце таке явище, то верхній шар варто піддати активному вентилюванню, або хоча б перемішати.
Соняшник.Особливість зберігання насіння соняшнику зумовлена тим, що нерівномірна за вологістю маса, яка надходить від комбайнів, внаслідок високої інтенсивності дихання швидко самозігрівається. Неоднорідність насіння соняшнику за вологістю викликана наступними причинами: нерівномірність дозрівання рослин на ділянці, нерівномірність дозрівання насіння соняшнику в межах одного кошика, цілодобове ведення збирання. Як результат, в той час, коли середньозважена вологість може бути припустимою для безпечного зберігання, наявність зон підвищеної вологості може призвести до розвитку мікроорганізмів і, як наслідок, до самозігрівання. Самозігріванню сприяє і нерівномірне засмічення. Вологість засмічених осередків зазвичай у 2,0…2,4 рази перевищує вологість основної культури. Навіть кілька годин зберігання щойно зібраного насіння високоолійного соняшнику вологістю вище критичної приводить до масового самозігрівання і псування.
Насіння соняшнику добре зберігається лише за вологості 5 – 6% та температури не вище 10°С. За вологості 8% і температури 20°С його можна зберігати лише 1,5 місяці, за 10°С – 4,5, а за 1°С – понад 6 місяців.
Самозігрівання соняшнику розвивається стрімко і має 4 стадії (чого не можна сказати про колосові культури):
1. Для першої стадії характерне підвищення температури насіння до 25°С. При цьому колір, їх блиск, запах і схожість залишаються незмінними. В цій стадії дуже важливо вчасно відстежити місце підвищення температури. Це зручно зробити за допомогою щупа з вбудованим термометром, так званою термо-штангою. Виявивши осередок самозігрівання, необхідно негайно знизити температуру насипу. Продуйте це місце холодним атмосферним повітрям. Це дуже просто зробити за допомогою – зерновентилятора. Якщо цього не зробити, розігрітий соняшник переходить у наступну руйнівну стадію.
2. Під час другої стадії самозігрівання температура може підвищитися до 40°С. Таке підвищення супроводжується активним розвитком мікроорганізмів. Насіння втрачає блиск, може покритися пліснявою і набуває затхлого запаху. Тут вже можна говорити про те, що насіння соняшнику стає дефектним.
3. Для третьої стадії характерне підвищення температури до 55°С. При цьому розвиваються термофільні бактерії, оболонка темніє, запах стає більш різким. Дефектність насіння наближається до 85%. Це означає, що схожість насіння соняшнику втрачена.
4. Четверта стадія відрізняється підвищенням температури понад 55°С. Колір ядра і оболонки змінюється до чорного, дефектність дорівнює 100%.
Пам’ятайте, що під час самозігрівання насіння соняшнику верхній шар насіння псується найшвидше.
Наявність мікроорганізмів є однією з причин самозігрівання насіння. У охолодженому середовищі життєдіяльність мікроорганізмів сповільнюється. Тому охолодження збільшує в кілька разів термін безпечного зберігання навіть насіння з підвищеною вологістю. Найдешевший спосіб охолодження -активна вентиляція атмосферним повітрям. Перед цим насіннєвий матеріал важливо очистити від домішок. Охолоджують його атмосферним повітрям, температура якого нижче температури насипу мінімум на 3-4°С.
Щоб насіння не втратило посівні якості, його потрібно зберігати в обладнаних насіннєсховищах згідно плану розміщення насіння по культурах, сортах і репродукціях. Розмір насіннєсховища визначають, виходячи із розрахункової кількості насіння, яке залишається на тривале зберігання (середня об’ємна маса насіння 0,75 т/м3).
Основні вимоги до зберігання насіння (відповідно до ДСТУ 2240-93 «Насіння сільс/г культур сортові та посівні якості»):
- п.5.4.Насіння зберігаються штабелями чи насипом у сухих критих сховищах, знезаражених від комірних шкідників
- п.5.4.1. Кожна партія насіння складається окремо і позначається штабельним ярликом, у якому зазначається: культура, сорт, категорія, генерація, рік урожаю,номер партії, маса партії, к-ть місць, документ на насіння
- п.5.4.2. Мішки зберігають при вологості насіння, яка не перевищує стандартну, на настилах або піддонах, віддалених від підлоги не менше ніж на 15см, а від стіни – 70см. Розмір штабелів та відстань між ними повинні сприяти відбору проб насіння з будь-якого місця
- п.5.4.3.При зберіганні насіння насипом висота борту не повинна перевищувати: для олійних – 1,5м, інших культур – 2м.
Висота штабелів в холодний та теплий період відповідно становить: для сої та ріпака -5 та 4,соняшника – 8 та 4 рядів.
Відповідно до ст.13 ЗУ «Про насіння та садивний матеріал» суб’єкти насінництва та розсадництва зобов’язані додержуватися встановленого законодавством у сфері насінництва та розсадництва порядку пакування, маркування, транспортування та зберігання насіння і садивного матеріалу.
Відповідно до Наказу 348 від 10.07.2017 Обов’язковому пакуванню та маркуванню підлягають усі партії добазового та базового насіння незалежно від призначення, а також партії сертифікованого насіння першої генерації, призначені для реалізації.
Партії сертифікованого насіння нижчих генерацій, які призначені для реалізації, допускається зберігати без пакування (у засіках, буртах), але з обов’язковим маркуванням.
Ірина Феоктістова головний спеціаліст
відділу контролю у сфері насінництва та розсадництва
ГУ Держпродспоживслужби в Київській області.
