Головне управління ДПС у Київській області повідомляє, що преамбулою Закону України від 06.07.1995 №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. 

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Пунктом 2 статті 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб‘єктами господарювання є:

господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Якщо фізична особа, зареєстрована як підприємець і при цьому провадить незалежну професійну діяльність, то така ФО обліковується у контролюючих органах як ФОП із ознакою провадження незалежної професійної діяльності – п. 65.9 ст. 65 ПКУ.

Закон України №265 не визначає порядок здійснення розрахунків особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність, та відповідно не поширюється на таких осіб, оскільки його дія поширюється тільки на суб’єктів господарювання. Особи, які не належать до суб’єктів господарювання (самозайняті особи, що провадять незалежну професійну діяльність), застосовувати РРО та/або ПРРО не зобов’язані.

При цьому якщо фізична особа, що провадить незалежну професійну діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність, то вона зобов’язана застосовувати РРО та/або ПРРО на загальних засадах.

Статтею 31 Закону України від 02.09.1993 №3425-ХІІ «Про нотаріат» встановлено, що приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 №3253/5 (із змінами та доповненнями) затверджені Правила ведення нотаріального діловодства.

Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій – п. 7.1 розд. VII Правил.

У графі 6 Реєстру зазначається сума стягнутого державного мита (при вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом) або отриманої плати (при вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом) – п. 7.43 розд. VII Правил.

Ця графа заповнюється нотаріусом після надання особою, для якої вчиняється нотаріальна дія, квитанції про сплату державного мита або після внесення оплати за вчинення нотаріальної дії і до проставлення цією особою підпису в графі 7 Реєстру.

Таким чином, спеціальне законодавство не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу.