Скоро буде рік, як в столичному регіоні функціонують новостворені територіальні громади. «Моя Київщина» вирішила поспілкуватися з їх керівниками про результати та проблеми в їх діяльності. Починаємо з Борщагівської ОТГ, яку очолює Олесь Кудрик

– З 2012 по 2020 рік ви працювали головою села Софіївська Борщагівка, а зараз ви – голова Борщагівської громади, куди входять три населені пункти: Софіївська Борщагівка, Петропавлівська Борщагівка та село Чайки. Певно, мешканці знають Вас добре, якщо довірили знову представляти їх інтереси в громаді?

– Сказати, що всі добре знають, було б неправда. В громаді йде розбудова, з’являється багато нових людей, які мене не знають. А старі мешканці ,звичайно, знають. Ми інтенсивно розбудовуємося, інтенсивно розвиваємося, звісно, і проблеми у нас так само інтенсивні.

– Чи правда, що колишній Києво-Святошинський  район претендує на перше місце за кількістю  новоутворених громад?

– Так. Києво-Святошинського району вже немає, натомість є Бучанський район, в якому створено найбільше територіальних громад. Ті сільські та міські ради, що були до об’єднання, самодостатні та з великою кількістю населення ,стали територіальними громадами,  де об’єдналися по два-три населені  пункти. А є колишні райони, в яких всі населені пункти ввійшли в одну громаду.

– Який позитив та негатив несе таке об’єднання?

– Так, дійсно, є й позитив, є й негатив. Якщо про позитив, то це те, що ми стали повноправними господарями, більш самостійними, зі збільшенням бюджету. Ми відповідальні за освіту, культуру, медицину, якісні дороги тощо. На це все йдуть бюджетні кошти. Відповідно, збільшується кількість працівників, також ми несемо повну відповідальність і за соціальний захист населення, хоча раніше такого не було. В цьому є, напевно, й негатив. Тепер нам треба приймати ті рішення, які раніше приймали та за які відповідали район, область.

З негативу також є те, що кількість працівників збільшується, тому ми частково «проїдаємо» наш бюджет. Друге, що є негативним, це вилучення з бюджету. На даний час у нас береться до обліку  20 000 тис населення, відповідно вилучення з бюджету в державу становлять 112 млн грн. А фактично у нас лише виборців було 34 000 осіб.

– А чому така статистика і що з цим робити?

– Не знаю. Я якраз озвучую це питання: ми намагаємося достукатися в статистику, до Мінфіну, і донести, що тут щось не так. Приміром, в цьому році вилучення становлять 112 млн, а наступного року планується вилучити вже 130 млн грн при кількості 20000 осіб населення. Це при тому, що реально проживає більше 60000 осіб, прописано близько 50000 осіб. Що й казати, якщо тільки переселенців  у нашій громаді проживає близько 6500 осіб.

В зв’язку з тим, що населений пункт розвивається, все розбудовується, звісно, треба будувати садочки, школи, інфраструктуру. Це кладе додатковий тягар на бюджет громади.

– Які за цей час відбулися зміни, зокрема в соціальній сфері  та які є надчутливі питання у громаді?
– Найбільша наша проблема – це виїзди до Києва. Половина наших людей працює в Києві, платять податки в Києві, а живуть у нас і вимагають садочків, шкіл, освітлення і гарних доріг. А за чий рахунок? Звичайно, ми все це робимо. В минулому році не будували, а купили два садочки, зокрема побудували школу у Софіївській Борщагівці.

Також нещодавно пройшов тендер на будівництво школи в с. Чайки на близько 300 млн грн. Наразі у Петропавлівській Борщагівці проводимо ремонти школи, класних кімнат, кухні, спортзали на суму 31 млн гривень. Можна сказати, що ті кошти, які отримуємо від громади, ми їй і повертаємо. Адже робити треба не тільки ефективно, але й розумно, правильно, щоб кошти працювали на громаду.

Також великою проблемою, яку не вдалося вирішити, є транспорт. Люди довго добираються на роботу в Київ. Найгірше те, що ми не можемо вирішити це самі і це не залежить від коштів. Навіть якщо ми вкладаємо гроші, то питання не вирішимо. Велика кільцева дорога має приймати великі машини. Тут має бути комплексна державна програма.

– Чи зберігається у громаді нестача освітніх закладів, як це можна побачити в інших ОТГ?

– Зауважу, що ми приймаємо всіх дітей  і, якщо треба, додатково створюємо другу зміну. Такого нема, щоб дітей не приймали. Але у батьків завжди є вибір віддати дитину у приватні школи. Є, до речі, приклади, коли дітей переводять з приватних у державні. Може, це зумовлено тим, що батьки стали менше заробляти, тому не всі мають фінансові можливості навчати дітей у приватних школах, тим більше, що наші державні школи дають гарну освіту і не лише конкурують з приватними, а й працюють на високому рівні.

Ситуація з нестачею навчальних закладів в цьому році ще не критична, але наступного року може бути такою. Тому ми приступили до будівництва школи на тисячу місць, і десь за два роки школа прийме учнів.

– Яка ситуація у Борщагівській ОТГ із інвентаризацією земель?

– Великого питання проводити земельний аудит, я вважаю, немає. Земля практично вся роздана, окрім доріг, але є й частина доріг, що також роздана. Збережена лише частина землі під майбутні школи і садочки. Можна звичайно зробити інвентаризацію, витратити кошти, але від того вона не добавиться.

Найближчим часом ми хочемо зробити  паспорт громади, до речі, зробити одразу всіх трьох населених пунктів, щоб можна було показати вільні землі. Софіївську Борщагівку я знаю краще,  зараз вивчаю землі села Чайки та Петропавлівської Борщагівки. Землі є, але вони переважно в оренді та в приватній власності, або передані в постійне користування.

– Чи є у громаді такі поширені проблеми, як мала кількість аптек та поштових відділень?

– Ні, немає. Зараз у нас налічується 34 аптечних пункти, а ще 25 років тому їх було лише 2. Більш того, в нас є 5 ветеринарних аптек на сьогоднішній день. Що ж до іншого, то у минулому та позаминулому році відкрилися 4 нові відділення Укрпошти. Також у нашій громаді працюють відділення «Нової пошти». До речі, на нашій території знаходиться найбільший логістичний центр «Нової пошти», який розташувався на 10 гектарах. Туди звозиться пошта з усієї України, обробляється і відправляється, а ми ще й отримуємо податки.

– Яка ситуація з міжміським сполученням, зокрема, з Києвом?

–  Зараз діють чотири маршрути на Київ. Ми маємо як свої маршрути, так і прохідні маршрути, які їдуть до столиці. Якби ще не було заторів на Кільцевій  дорозі і на наших дорогах, то і питань би не було, а так люди витрачають  багато часу на дорогу, особливо, в години пік.

 – А села повністю забезпечені відповідним транспортом?

– Київська обласна адміністрація забезпечує транспортом всі села громади. Забудовники  також зацікавлені у створенні нового маршруту або продовженні діючих маршрутів. Працюємо з перевізниками, вони бачать, де продовжити, і ми зі свого боку теж слідкуємо.

– Наскільки активно в громаді відбувається будівництво і чи багато нових об’єктів житлового фонду створюється?
– Стосовно житлового фонду, то у нас його вже достатньо. Може, його й не треба так багато, бо, крім житла хочеться промислових об’єктів. Це, зрештою, створить більше робочих місць. Нещодавно у нас відкрилися супермаркети «АТБ» та «Сільпо», також відкриваємо заправки. Зокрема, в цьому році на території громади відкриються два «Новуси». Це ті об’єкти, які приносять податки, тобто, наповнюють бюджет, акцизами, які залишаються в громаді.  І, знову ж  таки, додаткові  робочі місця.

– Що робитмете для того, щоб залучити інвесторів?

– Щоб зацікавити інвестора, землі я не маю, нема що запропонувати. Але якщо приходить інвестор, то  всіляко допомагаю з питанням купівлі чи оренди землі, працюю з ним, аби він не пішов. Тому у нас непоганий бюджет, з яким ми працюємо. Я ставлю перед забудовниками завдання, щоб люди тратили кошти на нашій території. Кошти приходять у бюджет сільської ради, а ми відповідно можемо ними розпоряджатися.

– Поговоримо про безпеку. Чи діє в ОТГ проект «Поліцейський офіцер громади»?

– Ми підписали договір по проекту, виділили 2 млн гривень  на 3 автомобілі та службове приміщення. Відтак в кожному населеному пункті буде поліцейський на автомобілі. Ми домовилися із забудовниками, що даємо автомобілі, а забудовники дають службове приміщення для поліцейських.
Зокрема, ми маємо і свої громадські формування, які працюють разом з поліцейськими для того, щоб зменшити  злочинність.

Минулого року в Софіївській Борщагівці поставили близько 50 камер, які фіксують і номери автомобілів, і обличчя. В цьому році Петропавлівську Борщагівку облаштуємо камерами і об’єднаємо в загальну схему, щоб поліція могла відслідковувати, що діється на території громади. Торік 5,5 млн гривень ми потратили саме на цю справу.

– В деяких громадах є проблема із недієвими старостами. Яка ситуація у вас?

– Староста – звучить гарно, але він не має великих повноважень, тих, які були у голови села раніше. І люди за звичкою звертаються, а староста не завжди може допомогти. А на прийом до голови ОТГ не всім легко достатися та попасти.

– Наскільки відкритою стала місцева влада для населення після виборів?

– Сказати, що стала повністю відкритою, буде неправда. Багато непорозумінь, новий бюджет, зміна влади. Але, надіюся, з часом все вирівняється. Ми раніше не були партійними, знали депутатів від вулиць, а зараз від партій. На останніх виборах голосували за партію, тому й часто не знають своїх  депутатів, не можуть звернутися до депутата зі своїми проблемами.

– А Вас можна назвати відкритим головою?

– Я кожен день приймаю, спілкуються, читаю пошту, що мені пишуть, мені все цікаво. Якщо не встигаю, то дочитую вдома. Спілкування з людьми повинне бути, бо від того, що вони розказують, я розумію, які  першочергові рішення приймати, як далі діяти. Я повинен людям озвучити свою позицію. Тому спілкування постійне.

– Зрозуміло, що місцевий бізнес постраждав від локдауну. Чи готова місцева влада
  виплачувати компенсації постраждалим бізнесменам?

– За минулий рік до 9 травня ми виплатили близько 1600 особам від 4 до 5 тисяч гривень. Це учасники АТО, чорнобильці, діти війни. Загалом близько 7 млн грн віддали таким людям. По бізнесу поки що одна людина звернулася по допомогу. По податках за землю звертаються частіше, і якщо сесія вирішить, то підтримуємо фінансово. Нині за півроку у нас є виконання бюджету, тобто, бізнес працює, бізнес не впав. Звісно, допомагаємо тим, хто звертається, бо маємо таку можливість.

– Який у громади бюджет і чи є залучення обласних коштів?

– Наш бюджет складає 700 з лишком мільйонів гривень. Тут варто відмітити, загалом, наша громада має трохи інше обличчя, ніж інші ОТГ, адже це громада відносно успішних людей, тобто, люди, які мають змогу купити власне житло, які вже мають свій бізнес та роботу. Тому ми і маємо такий бюджет. І вони довіряють нам цей бюджет та сподіваються, що ми його правильно і розумно використаємо на благо громади.

Що ж до залучення обласних коштів, то в цьому році немає грошей для нашої громади. В Мінрегіонбуд ми зверталися, в область не зверталися. Я вважаю, що є громади, які потребують допомоги, а ми здатні працювати зі своїм бюджетом.

– Які зміни відбулися в медицині?

– До адмінреформи районів у нас була Боярська районна і Києво-Святошинська лікарні, які після укрупнення відійшли до Фастівського району. В результаті у Бучанському районі немає жодної районної лікарні.

Ми створюємо свою мережу амбулаторій. У цьому році буде проводитися тендер з метою будівництва медамбулаторій. Працюємо з Києвом, щоб вторинна ланка приймала наших людей в  столичних лікарнях. Зокрема, наші жінки народжують в Києві. Звичайно, у нас скоро відкриється приватний пологовий центр,  працює приватна клініка, а  от вторинна ланка лікарень працюватиме в Києві.  Наразі маємо лише три амбулаторії у громаді.

– Наскільки громада успішна в плані розвитку спорту?

– В минулому році в Софіївській Борщагівці за 90 млн гривень побудували та відкрили спорткомплекс з футбольним полем, з трибунами, з трьома залами для гімнастики, боксу, боротьби, з кафе та бібліотекою. Дуже гарний спорткомплекс, і хоч коронавірус загальмував роботу, втім зараз діти вже займаються в залі. Приємно дивитися як дітки працюють.

Так само по Петропавлівській Борщагівці виділили 25 млн гривень на розширення стадіону, будівництво зали біля школи. Це, звичайно, не задовольняє всіх запитів, тому будемо працювати в цьому напрямку далі.

– Наскільки нам відомо, багато учасників АТО не отримали землю. В чому проблема?

– Більшість учасників АТО не отримало землю. Так, у нас 500 воїнів АТО. Міністерство оборони закупляє у нашій громаді для них квартири. Таким чином ми виділили вже 12 однокімнатних квартир для воїнів АТО, бо землі немає. Так, воїни зверталися, але їм надавали землю поза межами нашої громади, десь у Яготинському районі, де вони її ні використати, ні продати не зможуть.

– Які перспективи і подальші плани у розвитку громади?

– Громада активно розбудовується, розвивається, росте нове покоління, яскраве, розумне, цікаве. Саме для нього ми зводимо шикарні школи, робимо ремонт. У громади є майбутнє, є можливість дальшого розвитку. Дуже багато людей хочуть жити у нас, що свідчить про перспективу громади. До речі, ми доплачуємо по 3000 грн батькам на новонароджених діток, крім тих, що дає держава.

– Які, на Вашу думку, популярні або ж непопулярні кроки Вам вдалося зробити на посаді останнім часом?
– Приміром, я купив у приватного забудовника два садочки і зробив їх соціальними, тобто, для громади. Рідко хто так робить, ми знайшли таку ініціативу тільки у Львові. Час такий зараз, та й життя змушує йти вперед. Якщо порівняти будівництво, то – найменше два роки треба, щоб ввести в експлуатацію. Може, ми тепер купимо й початкову школу, тому що для нас це швидше і дешевше, ніж будувати. Чому інші так не роблять? Бо не вигідно. А наш депутатський корпус підтримує такі креативні і цікаві ініціативи.

Джерело: “Моя Київщина”
Автор: Надія Савчук