Кожен з нас може опинитись у ситуації, коли комусь з рідних чи просто людині на вулиці необхідна допомога після надзвичайної ситуації. Саме від правильного алгоритму дій буде залежати стан потерпілого і чи буде він жити, адже саме перша домедична допомога дозволяє зберегти життя, поки не приїде швидка допомога.
Що варто пам’ятати кожному:
– перш за все, огляньте місце, де сталась надзвичайна ситуація, переконайтесь, що вашому життю чи потерпілого нічого не загрожує навколо;
– далі необхідно допомогти постраждалому вивільнитись від факторів, що можуть його травмувати ( відокремити потерпілого від струмопровідних елементів, винести чи вивести із загазованого приміщення, погасити палаючий одяг чи допомогти забрати предмет, який міг затиснути частину тіла потерпілого);
– визначити характер і важкість отриманої травми;
– оцінити стан потерпілого та постаратись визначити вид необхідної допомоги – екстрена реанімаційна чи перша медична;
– зателефонувати в 103 та повідомити про постраждалого, коротко описати стан.
Надалі ваші дії мають бути злагоджені та правильні – постійно контролювати загальний стан потерпілого, контролювати і підтримувати життєво важливі системи потерпілого (дихання, кровообіг) до прибуття медичного працівника або впродовж евакуації.
Вивільнення потерпілого від факторів, які травмують:
– забрати потерпілого з місця пригоди, постаратись знайти безпечне місце;
– визначити наявність свідомості у потерпілого – обережно потрясти його за плече, голосно звернутись і запитати “З Вами все гаразд? Ви мене чуєте!”;
– визначити наявність дихання за допомогою прийому “чути, бачити, відчувати”;
– наявність дихання треба визначати впродовж 10 секунд;
– якщо дихання нормальне, постаратись перемістити постраждалого у стабільне положення;
– якщо постраждалий лежить на животі, перевернути його на спину, фіксуючи шийний відділ хребта. Провести огляд на наявність травм та переломів.
При наданні домедичної допомоги потерпілому, в якого є кров, варто одягнути гумові рукавички, якщо це можливо, аби вберегтись від інфекцій.
Серцево-легенева реанімація постраждалого, якщо постраждалий реагує:
– якщо йому нічого не загрожує, залишити його в попередньому положенні;
– з’ясувати характер подїі, що сталась;
– викликати бригаду швидкої медичної допомоги;
– забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду медиків.
Якщо постраждалий не реагує:
– звернутись до осіб, які поряд за допомогою;
– якщо постраждалий лежить на животі, постаратись перевернути його на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо механізмом травми було падіння з висоти, то варто розуміти, що в постраждалого є травма в шийному відділі хребта;
– для відновлення дихання скористатись прийомом “чути, бачити, відчувати”. Наявність дихання впродовж 10 секунд.
Якщо постраждалий дихає при відсутності свідомості:
– перемістити його в стабільне положення;
– викликати бригаду екстреної швидкої допомоги;
– забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду медиків.
Якщо дихання відсутнє:
– викликати бригаду екстреної медичної допомоги
– розпочати серцево-легеневу реанімацію:
а) виконати 30 натискань на грудну клітину глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань і не більше за хвилину.
б) виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітину. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд.
в) після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до алгоритму:
– змінювати особу, що проводить натискання на грудну клітку кожні 2 хвилини;
– припинити проведення серцево-легеневої реанімації при відновленні у постраждалого дихання.
Домедична допомога при ранах та кровотечах.
Кровотеча – це витікання крові із кровоносних судин при порушенні їхньої цілісності.
Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров б’є фонтаном, пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати впродовж короткого часу.
Ознаки венозної кровотечі: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору, залежно від діаметру пошкодження вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.
Основні методи зупинки артеріальної кровотечі:
– накладання кровоспинного джгута;
– накладання імпровізованого джгута-закрутки;
– притискання судин;
– максимального згинання кінцівки з використанням валика.
Пам’ятайте – під джгут підкладають записку в якій вказують дату та час, коли його було накладено. В теплу та холодну пору року джгут можна не знімати впродовж 30 хвилин.
Для забезпечення кровопостачання кінцівки джгут слід послабити на 2-3 хвилини. Щоб запобігти значній кровотечі в цей час, рану притискають марлевою серветкою. При венозній чи капілярній кровотечах на рану накладають тиснучу пов’язку.
Правила накладання тиснучої пов’язки:
- на рану, яка кровить, накладають стерильну серветку (готову чи зроблену з 4-6 шарів бинта), зверху неї кладуть тугий валик з бинту чи вати і туго прибинтовують. Ознакою правильно накладеної тиснучої пов’язки є припинення кровотечі (пов’язка не просякає кров’ю). Пов’язку не знімають до поступлення потерпілого в лікувальний заклад.
- якщо у постраждалого відсутнє дихання – розпочати серцево-легеневої реанімації.
Якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:
– одягнути рукавички;
– надати кінцівці підвищеного положення;
– накласти на рану чисту, стерильну серветку;
– накласти на рану бинтову пов’язку;
– при необхідності надати постраждалому протишокове положення;
– вкрити постраждалого термопокривалом;
– забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду швидкої.
Якщо у постраждалого наявна рана з ознаками кровотечі:
– одягнути рукавички;
– накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;
– надати кінцівці підвищеного положення;
– якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне та при можливості одночасно притиснення артерії на відстані;
– якщо кровотеча, накласти джгут;
– надати постраждалому протишокове положення;
– вкрити постраждалого покривалом;
– забезпечити постійний нагляд за постраждалим.
Домедична допомога при переломах.
Прийоми та способи іммобілізації.
Перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки, викликане впливом на неї механічної сили, а також внаслідок патологічного процесу – пухлини чи запалення.
Види переломів:
- відкритий – часткове або повне порушення цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покривів у проекції перелому.
Ознаки: наявність рани у місці перелому, кровотеча з рани, порушення функцій пошкодженої кінцівки, неприродне положення кінцівки, патологічна рухливість кінцівки, крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому, наявність уламків кістки в рані:
- закритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки без пошкодження шкірних покривів у проекції перелому.
Ознаки: неприродне положення кінцівки, біль в області рани, деформація кінцівки, патологічна рухливість, крепітація у місці перелому, гематома в області перелому, порушення функції ушкодженої кінцівки.
Як діяти при переломі:
- переконатись у відсутності небезпеки;
- провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання;
- викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:
– розрізати одяг над раною;
– накласти чисту, стерильну пов’язку на рану;
– допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);
– іммобілізувати (знерухомити) ушкоджену кінцівку за допомогою шин чи підручних засобів;
– вкрити постраждалого покривалом;
– забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття медиків.
Якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:
– допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);
– іммобілізувати (знерухомити) ушкоджену кінцівку за допомогою шин чи підручних засобів;
– вкрити постраждалого покривалом;
– забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття медиків.
Послідовність дій постраждалому при підозрі пошкодження хребта немедичними працівниками.
Пошкодження хребта – стан, що виникає внаслідок прямого та непрямого травмуючого фактора, ознаками якого є сильний біль, або відчуття тиску в голові, шиї чи спині, поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг, втрата рухових функцій кінцівок, деформація в області хребта, судоми, ускладнене дихання, втрата рівноваги.
Травму хребта слід підозрювати за таких обставин:
- падіння з висоти;
- стрибки у воду;
- сильний удар по тулубу;
- дорожньо-транспортні пригоди;
- ураження блискавкою, електричним струмом;
- вибух.
Перелік дій при підозрі на пошкодження хребта:
- провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання;
- викликати бригаду екстреної швидкої медичної допомоги;
- якщо у постраждалого відсутнє дихання – відновити прохідність дихальних шляхів, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації.
Якщо постраждалий у свідомості:
– зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна фіксація);
– залишити в початковому положенні;
– забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду медиків;
– вкрити постраждалого ковдрою;
– якщо місце події небезпечне, перемістити постраждалого на довгу транспортувальну дошку або тверду рівну поверхню (щит, двері тощо), обов’язково зафіксувати постраждалого перед транспортуванням;
– надати домедичну допомогу постраждалому від наявних пошкоджень (пов’язка, фіксація переломів).
Знання домедичної допомоги необхідне кожному – воно може врятувати життя в критичній ситуації.
Бережіть себе!