ПЕРША ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ

 

Кожен з нас може опинитись у ситуації, коли комусь з рідних чи просто людині на вулиці необхідна допомога після надзвичайної ситуації. Саме від правильного алгоритму дій буде залежати стан потерпілого і чи буде він жити, адже саме перша домедична допомога дозволяє зберегти життя, поки не приїде швидка допомога.

 

ЩО ВАРТО ПАМ’ЯТАТИ КОЖНОМУ?

 – Перш за все, огляньте місце, де сталась надзвичайна ситуація, переконайтесь, що вашому життю чи потерпілого нічого не загрожує навколо.

– Далі необхідно допомогти постраждалому вивільнитись від факторів, що можуть його травмувати ( відокремити потерпілого від струмопровідних елементів, винести чи вивести із загазованого приміщення, погасити палаючий одяг чи допомогти забрати предмет, який міг затиснути частину тіла потерпілого).

– Визначити характер і важкість отриманої травми.

– Оцінити стан потерпілого та постаратись визначити вид необхідної допомоги – екстрена реанімаційна чи перша медична.

– Зателефонувати в 103 та повідомити про постраждалого, коротко описати стан.

 

Надалі ваші дії мають бути злагоджені та правильні – постійно контролювати загальний стан потерпілого, контролювати і підтримувати життєво важливі системи потерпілого (дихання, кровообіг) до прибуття медичного працівника або впродовж евакуації.

 

Вивільнення потерпілого від факторів, які травмують:

– Забрати потерпілого з місця пригоди, постаратись знайти безпечне місце;

– Визначити наявність свідомості у потерпілого – обережно потрясти його за плече, голосно звернутись і запитати “З Вами все гаразд? Ви мене чуєте!”;

– Визначити наявність дихання за допомогою прийому “чути, бачити, відчувати”;

– Наявність дихання треба визначати впродовж 10 секунд;

– Якщо дихання нормальне, постаратись перемістити постраждалого у стабільне положення;

– Якщо постраждалий лежить на животі, перевернути його на спину, фіксуючи шийний відділ хребта. Провести огляд на наявність травм та переломів.

 

При наданні домедичної допомоги потерпілому, в якого є кров, варто одягнути гумові рукавички, якщо це можливо, аби вберегтись від інфекцій.

 

Серцево-легенева реанімація постраждалого, якщо постраждалий реагує:

– якщо йому нічого не загрожує, залишити його в попередньому положенні;

– з’ясувати характер подїі, що сталась;

– викликати бригаду швидкої медичної допомоги;

– забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду медиків.

 

Якщо постраждалий не реагує:

– звернутись до осіб, які поряд за допомогою;

– якщо постраждалий лежить на животі, постаратись перевернути його на спину та відновити прохідність дихальних шляхів. Якщо механізмом травми було падіння з висоти, то варто розуміти, що в постраждалого є травма в шийному відділі хребта;

– для відновлення дихання скористатись прийомом “чути, бачити, відчувати”. Наявність дихання впродовж 10 секунд.

Якщо постраждалий дихає при відсутності свідомості:

– перемістити його в стабільне положення;

– викликати бригаду екстреної швидкої допомоги;

– забезпечити нагляд за постраждалим до приїзду медиків.

 

Якщо дихання відсутнє:

– викликати бригаду екстреної медичної допомоги

– розпочати серцево-легеневу реанімацію:

   а) виконати 30 натискань на грудну клітину глибиною не менше 5 см (не більше 6 см), з частотою 100 натискань і не більше за хвилину.

   б) виконати 2 вдихи з використанням маски-клапану, дихальної маски тощо. При відсутності захисних засобів можна не виконувати штучне дихання, а проводити тільки натискання на грудну клітину. Виконання двох вдихів повинно тривати не більше 5 секунд.

   в) після двох вдихів продовжити натискання на грудну клітку відповідно до алгоритму:

   – змінювати особу, що проводить натискання на грудну клітку кожні 2 хвилини;

   – припинити проведення серцево-легеневої реанімації при відновленні у постраждалого дихання. 

 

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ РАНАХ І КРОВОТЕЧАХ

 

 Кровотеча – це витікання крові із кровоносних судин при порушенні їхньої цілісності

Ознаки артеріальної кровотечі: швидка та значна кровотеча (кров б’є фонтаном, пульсує, яскраво-червоного кольору) призводить до значної крововтрати впродовж короткого часу.

Ознаки венозної кровотечі: кров безперервно витікає з рани, темно-червоного кольору, залежно від діаметру пошкодження вени кровотеча може бути від незначної до інтенсивної.

Основні методи зупинки артеріальної кровотечі:

– накладання кровоспинного джгута;

– накладання імпровізованого джгута-закрутки;

– притискання судин;

– максимального згинання кінцівки з використанням валика.

Пам’ятайте – під джгут підкладають записку в якій вказують дату та час, коли його було накладено. В теплу та холодну пору року джгут можна не знімати впродовж 30 хвилин.

Для забезпечення кровопостачання кінцівки джгут слід послабити на 2-3 хвилини. Щоб запобігти значній кровотечі в цей час, рану притискають марлевою серветкою. При венозній чи капілярній кровотечах на рану накладають тиснучу пов’язку.

 

Правила накладання тиснучої пов’язки.

На рану, яка кровить, накладають стерильну серветку (готову чи зроблену з 4-6 шарів бинта), зверху неї кладуть тугий валик з бинту чи вати і туго прибинтовують. Ознакою правильно накладеної тиснучої пов’язки є припинення кровотечі (пов’язка не просякає кров’ю). Пов’язку не знімають до поступлення потерпілого в лікувальний заклад.

Якщо у постраждалого відсутнє дихання – розпочати серцево-легеневої реанімації.

Якщо у постраждалого наявна рана без кровотечі:

– одягнути рукавички;

– надати кінцівці підвищеного положення;

– накласти на рану чисту, стерильну серветку;

– накласти на рану бинтову пов’язку;

– при необхідності надати постраждалому протишокове положення;

– вкрити постраждалого термопокривалом;

– забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду швидкої.

 

Якщо у постраждалого наявна рана з ознаками кровотечі:

– одягнути рукавички;

– накласти на рану чисту, стерильну серветку та здійснити тиск безпосередньо на рану;

– надати кінцівці підвищеного положення;

– якщо кровотеча не зупинена, накласти на рану пов’язку, що тисне та при можливості одночасно притиснення артерії на відстані;

– якщо кровотеча, накласти джгут;

– надати постраждалому протишокове положення;

– вкрити постраждалого покривалом;

– забезпечити постійний нагляд за постраждалим.

 

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ПЕРЕЛОМАХ. ПРИЙОМИ ТА СПОСОБИ ІММОБІЛІЗАЦІЇ

Перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки, викликане впливом на неї механічної сили, а також внаслідок патологічного процесу –  пухлини чи запалення.

 

Види переломів:

– відкритий – часткове або повне порушення цілісності кістки з одночасним пошкодженням шкірних покривів у проекції перелому.

 

Ознаки: наявність рани у місці перелому, кровотеча з рани, порушення функцій пошкодженої кінцівки, неприродне положення кінцівки, патологічна рухливість кінцівки, крепітація (своєрідний хрускіт) у місці перелому, наявність уламків кістки в рані:

– закритий перелом – часткове або повне порушення цілісності кістки без пошкодження шкірних покривів у проекції перелому.

 

Ознаки: неприродне положення кінцівки, біль в області рани, деформація кінцівки, патологічна рухливість, крепітація у місці перелому, гематома в області перелому, порушення функції ушкодженої кінцівки.

 

Як діяти при переломі:

 

– переконатись у відсутності небезпеки;

– провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання;

– викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги.

 

Якщо у постраждалого ознаки відкритого перелому:

 

– розрізати одяг над раною;

– накласти чисту, стерильну пов’язку на рану;

– допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

– іммобілізувати (знерухомити) ушкоджену кінцівку за допомогою шин чи підручних засобів;

– вкрити постраждалого покривалом;

– забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття медиків.

 

 

Якщо у постраждалого ознаки закритого перелому:

 

– допомогти постраждалому прийняти зручне положення (таке, яке завдає найменше болю);

– іммобілізувати (знерухомити) ушкоджену кінцівку за допомогою шин чи підручних засобів;

– вкрити постраждалого покривалом;

– забезпечити постійний нагляд за постраждалим до прибуття медиків.  

 

Послідовність дій постраждалому при підозрі пошкодження хребта немедичними працівниками

 

Пошкодження хребта – стан, що виникає внаслідок прямого та непрямого травмуючого фактора, ознаками якого є сильний біль, або відчуття тиску в голові, шиї чи спині, поколювання або втрата чутливості в пальцях рук та ніг, втрата рухових функцій кінцівок, деформація в області хребта, судоми, ускладнене дихання, втрата рівноваги.

 

Травму хребта слід підозрювати за таких обставин:

 

– падіння з висоти;

– стрибки у воду;

– сильний удар по тулубу;

– дорожньо-транспортні пригоди;

– ураження блискавкою, електричним струмом;

– вибух.

 

Перелік дій при підозрі на пошкодження хребта:

 

– провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання;

– викликати бригаду екстреної швидкої медичної допомоги;

– якщо у постраждалого відсутнє дихання – відновити прохідність дихальних шляхів, розпочати проведення серцево-легеневої реанімації.

 

Якщо постраждалий у свідомості:

 

– зафіксувати шийний відділ хребта за допомогою шийного комірця або іншим методом (м’яка шина, ручна фіксація);

– залишити в початковому положенні;

– забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду медиків;

– вкрити постраждалого ковдрою;

– якщо місце події небезпечне, перемістити постраждалого на довгу транспортувальну дошку або тверду рівну поверхню (щит, двері тощо), обов’язково зафіксувати постраждалого перед транспортуванням;

– надати домедичну допомогу постраждалому від наявних пошкоджень (пов’язка, фіксація переломів).

 

Знання домедичної допомоги необхідне кожному – воно може врятувати життя в критичній ситуації.

 

Бережіть себе!