У БОРЩАГІВСЬКІЙ ГРОМАДІ ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

Біля Храму Казанської ікони Божої Матері та Новомучеників Православних у селі Софіївська Борщагівка зібралися сьогодні духовенство, представники сільської ради, спілки АТО, учнівського самоврядування, громади, діти. Хвилиною мовчання та молитвою вшанували пам’ять жертв голодоморів.

Сільський голова Олесь Кудрик звернувся до присутніх не як представник влади, а як син свого батька, який пережив голодомор.
«Це лихо торкнулося і моєї родини, так як і більшості родин в Україні. Коли я був дитиною, саме батько передав нам шанобливе ставлення до хліба. Пізніше, після пережитого, хліб у сім’ї випікався один раз на тиждень, і той день для батька був святом. Допоки є хліб на столі у родині – сім’я живе і всі щасливі. На жаль, і сьогодні не усі люди, не усі родини мають хліб на своєму столі. Наше завдання допомагати тим, хто цього потребує, підтримувати. Дуже великий відсоток загиблих під час голодоморів – діти. Саме ці діти мали б розбудовувати нашу державу й Україна сьогодні була б ще більш розвиненою. Нашим спільним обов’язком є гідно вшанувати закатованих голодом жертв геноциду Українського народу і передати пам’ять про трагедію наступним поколінням», – зазначив Олесь Тимофійович.

Голова Софіївсько-Борщагівського первинного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка, членкиня правління Київської обласної організації Національної спілки письменників України Тетяна Петровська прочитала вірші та висловила слова скорботи. Товариство «Просвіта» приділяє велику увагу темі голодоморів. Вона наголосила на необхідності вивчати свій родовід, історію тих часів, щоб зберегти пам’ять і передати її нащадкам.

Учні Борщагівської мистецької школи продекламували тематичні вірші. Це було проникливо до сліз.

Учасники заходу поклали квіти з колосками до пам’ятного знаку жертвам голодоморів та поставили лампадки.

Протоієрей Володимир Табачин – настоятель Храму Казанської ікони Божої Матері та Новомучеників Православних у своїй промові наголосив, що цей Храм зведений тут не випадково. За словами старожилів, тут хоронили померлих від голоду. Він закликав усіх схилити голови у спільній молитві. Було звершено панахиду за померлими від голодоморів.

Ми усі маємо пам’ятати про мільйони українських селян, які загинули мученицькою смертю, пам’ятати про українські села і хутори, які щезли з лиця землі після цієї страшної найбільшої трагедії й молитися, щоб подібне ніколи не повторилося.